Визначається за допомогою барометра-анероїда. Тиск визначають у горизонтальному положенні приладу з точністю до 0,1 мм. Перед відліком обережно постукують по скляній кришці, щоб усунути тертя в осях барометра, а потім знімають показники.
Визначається в Паскалях ( 1 мм.рт.ст. – 133,32Па), кілопаскалях (1 кПа -1000 Па), або в міліметрах ртутного стовпчика ( мм.рт.ст.)
Нормальний атмосферний тиск складає: в мм.рт.ст. – 760; в Па – 101324,7; в кПа – 1013, 2.
Вимірюється звичайним термометром на відкритій місцевості якомога далі від великих предметів (будинків, валунів тощо). Термометр розміщується в тіні на висоті 1 м від землі. Вимірювати температуру повітря можна і за «сухим» термометром в психрометрі.
У польових умовах застосовується аспіраційний психрометр Ассміна. Його підвішують з підвітряного боку і роблять виміри за двома термометрами (лівий – сухий, правий – змочений). Чим сухіше повітря, тим більше різниця в показниках термометрів. За результатами вимірів за допомогою психрометричних таблиць визначають відносну вологість повітря.
Визначається сила вітру за шкалою Бофорта.
Сила вітру (бали) | Швидкість вітру м/с | Назва вітру | Дія вітру |
0 | 0 – 0,2 | Штиль | Вітру нема. Дим із труб піднімається вертикально. Листя дерев нерухоме. Водна поверхня гладенька. |
1 | 0,3 – 1,5 | Тихий | Вітер ще не рухає флюгер, але вже відносить дим вбік. Рухаються окремі листки дерев. Запалений сірник не тухне. На поверхні води з’являється ряботиння, брижі. |
2 | 1,6 – 3,3 | Легкий | Вітер відчувається обличчям. Шелестить листя. Флюгер рухається. Запалений сірник швидко тухне. З’являються невеликі гребні хвиль. |
3 | 3,4 – 5,4 | Слабкий | Безперервно хитається листя і тонке гілля дерев. Майорять легкі прапори. Починає колихатися висока трава. Невеликі гребні хвиль починають перекидатися. |
4 | 5,5 – 7,9 | Помірний | Вітер піднімає пил та папірці, рухається тонке гілля дерев. По високій траві, зернових пробігають хвилі. Хвилі на воді подовжені, на деяких із них утворюється біла піна - «баранчики». |
5 | 8,0 – 10,7 | Свіжий | Гойдаються тонкі стовбури дерев. Витягаються великі прапори. Добре помітні хвилі на воді, всюди утворюються «баранчики». |
6 | 10,8 – 13,8 | Сильний | Гойдається товсте гілля дерев, шумить ліс. Висока трава і зернові часом лягають на землю. Гудуть телеграфні дроти. Вітер чутно в димоході. На воді з’являються високі гребні з білою піною. |
7 | 13,9 – 17,1 | Міцний | Гойдаються стовбури дерев, гнеться товсте гілля. Йти навпроти вітру важко. Піднімаються високі хвилі, вітер зриває піну з гребенів і вона лягає смугами за вітром. |
8 | 17,2 – 20,7 | Дуже міцний | Гойдаються великі дерева, ламаються тонкі гілки. Йти проти вітру дуже важко. Хвилі високі, подовжені. |
9 | 20,8 – 24,4 | Шторм | Вітер зриває черепицю, ламається велике гілля дерев. Гребні хвиль перекидаються і розсипаються в бризки, погіршуючи видимість. |
10 | 24,5 – 28,4 | Сильний шторм | Вітер руйнує будівлі, з коренем вириває дерева. Хвилі дуже високі із загинаючимися гребнями. Сильний гуркіт хвиль подібний до ударів. |
11 | 28,5 – 32,6 | Жорстокий шторм | Вітер робить великі руйнування. Хвилі на морі настільки високі, що судна невеликого і середнього розміру часом зникають із поля зору. |
12 | 32,7 і більше | Ураган | Вітер вириває з коренем великі дерева, призводить до катастрофічних руйнувань. |
В окремих випадках під час спостережень напрямок вітру постійно змінюється, тоді в графі «напрямок» пишуть «перемінний».
Для визначення висоти сонця над горизонтом використовують простий астрономічний інструмент – гномон. Він складається з вертикального стрижня висотою в 1 м на горизонтальній площині. За довжиною та напрямом тіні від стрижня гномона визначають висоту сонця над горизонтом. Для цього виконують такі дії:
1) на рівній сонячній ділянці чітко вертикально встановлюють стрижень гномона в точці А;
2) близько 12 години дня відмічають кінець тіні кілочком в точці Б; в цей час тінь є найбільш короткою й вказує напрям на північ;
3) вимірюють довжину тіні (відрізок А – Б) й з’єднують шнуром точку Б з вершиною стрижня гномона (точкою В);
4) за допомогою великого транспортира визначають величину кута між напрямом тіні (відрізок Б – А) та відрізком, що з’єднує кінець тіні з вершиною гномона (відрізок Б – В). Це є кут, під яким сонце знаходиться над горизонтам в даним день.
1) на рівній сонячній ділянці чітко вертикально встановлюють стрижень гномона в точці А;
2) близько 12 години дня відмічають кінець тіні кілочком в точці Б; в цей час тінь є найбільш короткою й вказує напрям на північ;
3) накреслити схему, в масштабі передати висоту гномона і довжину тіні;
4) з’єднати кінець тіні з вершиною гномона;
5) виміряти кут, що утворився транспортиром.