ГОРГАНИ-2018

15-25 серпня 2018 рік
Пішохідна подорож І категорії складності
по Українських Карпатах
район Горгани

м. Яремча – пер. Переслоп – р. Зубринка – г. Довбушанка –
с. Бистриця – пер. Легіонів – г. Велика Сивуля – пол. Погар –
с. Гута – Манявський вдсп. – Бухтівецький вдсп. – с. Пасічна
пройдено 143 км, сумарний перепад висот = 10832 м

ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

Горгани – це система гірських хребтів у зовнішній смузі Українських Карпат. Масив знаходиться в межах двох адміністративних областей: Івано-Франківської та Закарпатської.
Горгани є орографічною зоною Зовнішніх (Скибових) Карпат, які складають північно-східну частину гірського ланцюга зі значними коливаннями абсолютних та відносних висот. Зовнішні Карпати складаються із 6-7, а на південному-сході із 8-10 паралельних низько- та середньогірних хребтів, кожний із яких являє собою антиклінальну складку. Північні крила складок розірвані і насунуті одне на одне, тому хребти асиметричні. Створюється враження лусок або скиб. Крім Горган, у структурі Зовнішніх Карпат виділяють Бескиди та Покутсько-Буковинські Карпати. Максимальні висоти характерні для Горган.
Масив обмежений долинами річок Мізунки та Ріки на заході та Пруту на сході. На південному-заході Горгани межують із Центральними Карпатами (зона Кросно), на півдні – зі Свидовецьким хребтом.
Масив Горгани – це типове середньогір’я. Відносні висоти вершин 1500 – 1800 м. над рівнем моря. Масив являє собою вузькі, звивисті хребти з гострими гребенями, надзвичайно крутими асиметричними схилами і конусоподібними вершинами. Схили гір повсюди круті (15º-35º), місцями ступінчасті, в нижній частині нерідко обривисті.
Найбільш мальовничі вершини: Грофа (1748 м), Хом’як (1542м), Попадя (1740 м), Мала Сивуля (1818 м), Середня (1638 м), Кози Гора (1616 м). Вершини ці мають конусоподібну форму. Вражають масивними схилами вершини Довбушанка (1754 м) та Медвежик (1736 м), Ігровець (1804 м), Молода (1723 м). На схилах збереглися льодовикові форми рельєфу – кари, моренні вали. Найвища вершина Горган – пікоподібна гора Велика Сивуля, не схожа на інші, з висотою 1836 м.
Горгани поділяють на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) та Привододільні (Внутрішні) Горгани. Основні хребти: Аршиця, Довбушанка, Синяк, Грофа, Стримба, Матангів, Сивуля, Горган та масив Братківської. Вони розчленовані вузькими і глибокими поперечними долинами річок, широкими міжгірними котловинами.
Горгани відносяться до басейну р.Дністра, Прута, а південно-західні схили Привододільних хребтів належать до басейну Тересви, Тереблі та Ріки. Чудові і таємничі річкові долини Свічі, Лімниці, Бистриць Солотвинської та Надвірнянської, Тереблі і Пруту, а також їх допливів.
Русла рік мають північно-східний напрямок, вони орієнтовані поперечно до загальнокарпатського простирання.
Для гідромережі характерна решіткова будова: основні поперечні річки проклали русла по лініях крупних тектонічних розломів та розривів, а їх допливи першого порядку течуть, як правило, вздовж Карпатського простирання, проклавши русла в гірських породах, які легко розмиваються. Наприклад: Домниця (з допливом Молода), Бистриця Надвірнянська ( із Зубринкою, Довжинцем та Максимцем). Річкові долини складені головним чином із пісковиків. Врізаючись у гірські породи, річки утворюють глибокі каньйони з надзвичайно крутими схилами, які підходять до самого русла.
Річки мають типовий гірський характер: вони відрізняються значним падінням русел, швидкою течією, невиробленим повздовжнім профілем, незначною глибиною. Русла річок не вироблені, часто бронюються виходами пластів гірських корінних порід, завалені кам’янистим алювієм. Часто зустрічаються пороги і водоспади (на допливах річок Бистриці Надвірнянської та Пруту).
Глибина рік від 0,5 до 1,5 м, швидкість течії 3-5 м/сек. Протікаючи через зони гірських порід різної твердості, річки формують різні долини: від V-подібних, вузьких, майже без терас, до широких, з добре вираженими терасами. Прикладом є річка Прут. Режим рівня води у річках характеризується частими паводками. В середньому за рік спостерігається до 20 піків підняття рівня води. Максимальні паводки – на річках Бистриця, Лімниця, Тересва, Теребля. У Горганах витоки річок знаходяться на висоті 1400-1450 м. Вище цієї межі з водою надзвичайно скрутно. Обумовлено це тим, що масив складений щебенисто-суглинистими породами. Переважають елювіально-делювіальні відклади, а також обвально-осипні утворення. Так, на деяких річках в басейнах Бистриць Солотвинської та Надвірнянської спостерігається цікаве явище – потоки води пропадають під розсипами пісковиків, а далі знову виходять на денну поверхню нижче по течії.
У Горганах крупних озер немає – є невеликі озера природнього походження. Це здебільшого верхові болотця на річкових терасах у долині річок Лімниці та Молоди. Прикладом такого болотця є озеро Копи під горою Короткан (близько 1270 м. над р.м.).
Центральна частина північно-східного макросхилу, яка охоплює басейни Свічі, Лімниці, Бистриць Солотвинської та Надвірнянської, Пруту, відноситься до найбільш холодних районів Карпат. Як правило, ці райони відрізняються і найбільшою кількістю атмосферних опадів. Біля 80% загальної кількості опадів припадає на літній період. Максимум їх спостерігається на згині вододільного хребта Горган – масиви гір Буштул - Попадя – Паренки. Кількість опадів складає 1400 – 1600 мм. Значна частина випадає у вигляді злив із сильними грозами, але більш типові затяжні моросі. На полонинах із кожних трьох днів два бувають з дощами. В зимовий період опади випадають у вигляді снігу. Вершини Горган (Довбушанка, Мала Сивуля, Грофа, Попадя, Негрова, Висока, Велика Сивуля, Яйко-Ілемське) відносяться до відомих лавинних осередків Карпат. Зима затяжна, сніжна.
Температура знижується до –10º- –14º морозу, на висотах – до –20º і нижче. Найхолодніший місяць – січень. Літо триває в горах 1,5 – 2,5 місяці. На висоті понад 900-1000 м. немає періоду з температурою вище +15º.
Для Горган характерне явище інверсіі клімату. В окремих замкнутих котловинах та долинах річок клімат холодніший, ніж на височинах. Різниця в температурі складає до 10º і більше. Це фізичне явище, пов’язане із застоєм більш важких прохолодних повітряних мас.
У Горганах чітко виражена висотна поясність: до висоти 1450 м. зростають буково-ялинові і ялиново-ялицеві ліси. Причому в північно-східній частині території переважають хвойні, на південному-заході – мішані. Вище зони лісу – чагарникове криволісся з гірської сосни, вільхи, горобини і ялівцю, які на полонинах змінюються альпійськими луками. Вершини гір вкриті кам’яними осипищами (місцева назва «горгани» або «греготи», «грохоти», «цекоти»).
Верхня межа лісу обумовлена едафічно (залежить від типу ґрунту) і підлягає значним коливанням. В Скибових Горганах вона проходить в середньому на висоті 1400 м., у внутрішніх піднімається до 1500-1550 м.
Найбільш характерною рисою рослинності Горган є обширні комплекси криволісь сосни альпійської, які чергуються із невеликими ділянками субальпійських луків.
У Горганах найбільш великі площі гірськососнових криволісь знаходяться у басейні Лімниці. Починаючи від Яблуницького перевалу, вони у вигляді окремих масивів з’являються на вершинах Плоска, Довга і в групі гори Братківської, утворюючи на північних схилах суцільний покрив, а на південних – чергуються з кам’яними розсипами і луками. У центральній частині Горган північні схили майже всіх крупних вершин (Паренки, Попадя, Грофа, Молода, Полянський, Петрос, Студенець, Конусяк Великий, Велика Кепута, Буштул, Овал) покриті суцільними сосняками та їх комплексами з кам’яними розсипами. В басейні Мокрянки, Тереблі, Ріки (на Закарпатті) і Свічі (Івано-Франківська область) площі жерепів помітно зменшуються, а ще далі на заході знаходяться крайні їх місця зростання (хребет Смерек).
Фрагменти альпійської трав’янистої і мохово-лишайникової рослинності зустрічаються лиш на самих високих вершинах, понад 1750 м.
Від інших високогірних масивів Горгани відрізняються специфічними високогірними ландшафтами, утвореними кам’яними розсипами.
Фауна Горган широко представлена. Багато видів є червонокнижними. Із класу риб найбільш поширені коропоподібні (головень, підуст, пічкур), окунеподібні (бабець-головач), лососеподібні (струмкова форель). Є також рідкісні: харіус, минь. Серед земноводних зустрічаються саламандра плямиста, карпатський та альпійський тритони. На всій території поширені представники класу плазунів (веретільниця, прудка та живородяща ящірки, вуж та гадюка звичайні). Із рідкісних – мідянка. Птахи – найбільш широко представлений клас, нараховує понад 103 види. Серед них соколоподібні (яструб великий та малий, підорлик), совоподібні (пугач, сови), дятлоподібні, горобцеподібні та інші. Клас ссавців включає понад 40 видів. З них: заєць-русак, бурий ведмідь, звичайна лисиця, дикий кабан, лісовий кіт, звичайна рись, благородний олень та козуля, тощо.


1 день-15 серпня
м. Яремча (520 м) – місце ночівлі

Пройдено 4 км. Сумарний перепад висот – 180 м.
Чистий ходовий час 1 год. 05 хв.

Метрологічні умови 14.00 – +17 С
Дощ
20.00 – +13 С
Дощ

Горгани-2018


2 день-16 серпня
місце ночівлі - пер. Переслоп (980 м) – р. Зубринка (843 м) –
м.н. (Новобудови) (1103 м)

Пройдено 17 км. Сумарний перепад висот – 857 м.
Чистий ходовий час 4 год. 55 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +14 С
Хмарно
14.00 – +16 С
Дощ
20.00 – +14 С
Дощ

Горгани-2018


3 день-17 серпня
м.н.– г. Довбушанка (1754,9 м) – г. Ведмежик (1736 м) – м.н.(881 м)

Пройдено 12 км. Сумарний перепад висот – 1487 м.
Чистий ходовий час 6 год. 17 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +13 С
Ясно
14.00 – +20 С
Гроза, злива, град
20.00 – +20 С
Ясно

Горгани-2018


4 день 18 серпня
м.н. – с. Бистриця (756 м) – р. Рафайловець (800 м)

Пройдено 18 км. Сумарний перепад висот – 138 м.
Чистий ходовий час 4 год. 45 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +13 С
Ясно
14.00 – +26 С
Гроза
20.00 – +27 С
Ясно

Горгани-2018


5 день 19 серпня
р. Райфаловець

Днювання

Метрологічні умови 8.00 – +20 С
Ясно
14.00 – +26 С
Хмарно
20.00 – +22 С
Хмарно

Горгани-2018


6 день 20 серпня
р. Райфаловець – пер. Легіонів (1130 м) – хр. Тавпіширка (1464 м) – траверс г. Талпич -
ур.Пекло (1465 м) – пол. Рущина (1447,7 м)

Пройдено 21 км. Сумарний перепад висот – 1340 м.
Чистий ходовий час 5 год. 55 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +19 С
Ясно
14.00 – +28 С
Хмарно
20.00 – +13 С
Хмарно

Горгани-2018


7 день 21 серпня
пол. Рущина – г. Мала Сивуля (1818,5 м) –г. Велика Сивуля (1836 м) –
г. Лопушна (1694,7 м) – г. Боревка (1596,2 м) – пол. Погар (1379 м)

Пройдено 18 км. Сумарний перепад висот – 1040 м.
Чистий ходовий час 4 год. 45 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +13 С
Ясно
14.00 – +22 С
Туман
20.00 – +19 С
Хмарно

8 день 22 серпня
пол. Погар (1379 м) – с. Стара Гута (650 м) – р. Ріпна (730 м)

Пройдено 21 км. Сумарний перепад висот – 890 м.
Чистий ходовий час 5 год. 25 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +11 С
Ясно
14.00 – +22 С
Хмарно, дощ
20.00 – +19 С
Похмуро, дощ

9 день 23 серпня
р. Ріпна (730 м)

Днювання

Метрологічні умови 8.00 – +11 С
Похмуро, дощ
14.00 – +18 С
Похмуро, дощ
20.00 – +16 С
Хмарно

10 день 24 серпня
р. Ріпна (730 м) – хр. Чортка (1282 м) – вдсп. Манявський (660 м) –
м.н. (600 м) (г. Бубен)

Пройдено 20 км. Сумарний перепад висот – 1210 м.
Чистий ходовий час 5 год. 15 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +10 С
Ясно
14.00 – +26 С
Хмарно, гроза
20.00 – +19 С
Дощ

11 день 25 серпня
м.н. (600 м) (г. Бубен) – ур. Люблінець – с. Букове – вдсп. Бухтівецький (650 м) –
с. Пасічна (530 м)

Пройдено 19 км. Сумарний перепад висот – 870 м.
Чистий ходовий час 6 год. 15 хв.

Метрологічні умови 8.00 – +10 С
Ясно
14.00 – +24 С
Ясно
20.00 – +22 С
Ясно

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Географічна енциклопедія України. Київ «Українська Радянська Енциклопедія ім. М.П.Бажана», 1989.
2. Географический єнциклопедичный словарь. Главный редактор А.Ф.Трёшников. Москва «Советская энциклопедия» 1989.
3. Карпаты глазами любознательных. Ермоленко Ю., Стойко С. (Краеведческие очерки). Львов: «Каменяр»,– 1980 р.
4. Природно-заповідний фонд УРСР. Реєстр-довідник заповідних об’єктів. За редакцією М,А.Воїнственського. Київ «Урожай» 1986.
5. Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Справочник. Киев «Наукова думка» 1988.
6. Шкільний визначник рослин. Ю.Я.Єлін, Л.Г.Оляницька, С.І.Івченко. Київ «Радянська школа», 1988
7. https://ua.igotoworld.com/ua/article/637_14-zhivopisnyh-vodopadov-karpat.htm
8. http://www.karpaty.com.ua/?chapter=3&item=337
9. http://wikimapia.org/#lang=en&lat=48.607490&lon=24.341583&z=12&m=w
10. https://guide.karpaty.ua/uk/places/gorgany

Кiлькiсть переглядiв: 50

Коментарi